• Внесення аміаку

    Внесення аміаку

  • Зберігання та відвантаження КАС

    Зберігання та відвантаження КАС

  • Насіннєвий матеріал

    Насіннєвий матеріал

  • Перевезення аміаку

    Перевезення аміаку

  • Складська діяльність

    Складська діяльність

  • Засоби захисту рослин

    Засоби захисту рослин

S10 22 32 214052709270

 


 

                                      NH4NO3+ CaCO3,                                                                                                                                                                                                                                     (N27Ca12Mg6)

             Вапняково-аміачна селітра (ВАС)   - ТУ У 24. 1-05607824-041-2004
це універсальне фізіологічно нейтральне добриво, яке використовується під усі сільськогосподарські культури та придатне для застосування на всіх типах грунтів.

             За вмістом азоту добриво менш концентроване ніж аміачна селітра, але має кращі агрохімічні властивості та ефективність завдяки наявності кальцію та магнію. При удобрені вапняково-аміачною селітрою в грунтовому розчині відбувається взаємодія між карбонатами кальцію (СаСО3), магнію (MgСО3) і нітратом амонію (NH4NO3) з утворенням водорозчинних солей кальцію (Са(NО3)2) і магнію (Mg(NО3)2), що дає змогу знизити pH (показник рівня кислотності ґрунту), що означає в загальному — нейтралізацію (зниження) кількості вільних іонів водню (Н+) у ґрунтовому розчині.

          Дуже ефективне добриво для внесення на ґрунтах з високою та підвищеною кислотністю і при систематичному застосуванні перевершує по ефективності інші види азотних добрив. Отримані результати застосування ВАС на кислих ґрунтах під деякі культури дають змогу стверджувати, що вона переважає по ефективності аміачну селітру більш ніж у 2,5 рази.


           Застосовується під культури поверхнево або локально — в якості основного внесення, підживлення та для прикореневого підживлення (з обов’язковою заробкою в ґрунт). В разі використання ВАС в якості підживлення для озимих культур, найефективнішим способом буде внесення по мерзло-талому ґрунту, або пізніше — за допомогою сівалки, що дозволить звести до мінімуму втрати азоту та інших елементів.


           Добре реагують прибавкою, а також якістю урожаю при застосуванні  вапняково-аміачної селітри культури, які потребують нейтральної та слабко кислої реакції ґрунту.

           Рівень оптимальних значень рН ґрунту для основних культур:

                         4 група             4,6 - 6,0   - люпин

                         3 група             5,0 - 5,5   - картопля

                                                   5,0 - 7,7   - жито

                                                    5,5 - 6,5   - льон

                                                   5,5 - 7,0   - гречка, морква

                                                    5,5 - 7,3   - просо

                                                    5,5 - 7,5   - овес  

                         2 група             6,0 - 7,0   - кукурудза, соняшник, горох, конюшина

                                                   6,0 - 7,5   - озима пшениця

                                                    6,3 - 7,6   - яра пшениця

                                                    6,5 - 7,5   - соя, ріпак озимий, капуста, цибуля, огірки

                                                    6,8 - 7,5  - ячмінь

                          1 група             7,0 - 7,5   - цукрові та столові буряки, ріпак ярий

                                                    7,8 - 8,0 - люцерна

           Як видно з наведених даних, максимальні значення рН майже однакові для більшості культур у групах, а от мінімальні — дуже різні. І тому, для досягнення золотої середини показника вапняково-аміачна селітра є ефективним та швидкодіючим засобом, так як одночасно діє і як добриво і як меліорант.

           Культури поділені на чотири групи відносно прояву чутливості до кислотності ґрунту і реакції на розкислення. Так, культура 4 групи слабо реагує на зміну середовища і тому ефективність меліорації буде дуже низькою.

Культури третьої групи мають відносну стійкість до кислої реакції, але позитивно реагують урожаєм на розкислення ґрунту.   Друга група культур має підвищену чутливість до кислої реакції і відзиваються на розкислення ґрунту значною прибавкою урожаю.   І до першої групи входять культури, які дуже чутливі до надмірної кислотності і мають високий ступінь реагування на зміну реакції ґрунтового розчину.

             Наприклад, якщо кукурудзу вирощувати на родючих ґрунтах, але з рівнем рН нижче ніж 5,6, то навіть за умови ідеального забезпечення всіх інших факторів (достатня кількість вологи, поживних речовин, суми температур та сонячного світла) урожай отримаємо на 30% менший від максимального рівня для гібриду. Також надмірна кислотність ґрунту є основним фактором, який не дозволяє в умовах України підняти середню урожайність соняшника, хоча потенційна урожайність більшості гібридів фірм Сингенти та Лімагрейн в межах 6 -7 т/га. Навіть ґрунти півдня — степової зони внаслідок постійного застосування або фізіологічно кислих добрив або незбалансованого живлення культур, а також повсюдного порушення сівозміни нині дуже значно відзиваються прибавкою урожаю на внесення добрив із вмістом кальцію — цьому є безліч практичних підтверджень.

   Наявність в добриві КАЛЬЦІЮ (до 16%), основними функціями якого є нейтралізуюча (відносно ґрунтової кислотності) і структуроутворююча (основний елемент для формування ґрунтових агрегатів) та МАГНІЮ (до 6%) — незамінного елемента хлорофілу (що є основою фотосинтезу та інших важливих процесів), ставить це добриво на кілька сходинок вище за ефективністю покращення росту та розвитку рослин і отримання максимального прибутку від урожаю.                                                                    

           За умови застосування ВАС під озиму пшеницю на кислих і закислених ґрунтах в однакових дозах замість аміачної селітри було отримано прибавку урожаю 5-10 цн/га, а також підвищений вміст білку в зерні (до 13,6%) та клейковини до 24,4%.   Застосування вапняково-аміачної селітри під цукрові буряки забезпечило збільшення виходу цукру на 2,1 цн/га.